Лікарські інгаляції застосовуються в лазнях з незапам’ятних часів

Наші пращури століттями спостерігали за цілющими властивостями багатьох і багатьох рослин, їхніх поєднань, перевіряли й удосконалювали схеми їхнього застосування. Існували “сімейні” рецепти, які передавалися з покоління в покоління.

Хімічний аналіз берези показує, що в її листі міститься ефірна олія, дубильні речовини, вітамін С, провітамін А (каротин). У дубовій корі та листі міститься велика кількість дубильних речовин, ефірні олії. Листя чорної смородини містить у собі аскорбінову кислоту, ефірні олії, дубильні речовини і ще цілу низку цілющих компонентів. Крім цього, застосовують настої м’яти, меліси, ромашки та багатьох інших лікарських рослин.

Пиво і квас, якими наші предки поливали кам’янку, в наш час не дають тих результатів, що раніше. На жаль, багато рецептів цих напоїв не збереглися. Тому спроби лити на кам’янку пиво і квас, крім приємного запаху, не дають жодного лікувального ефекту.

Аерозольне лікування (не тільки органів дихання) є дуже ефективним засобом, який здавна застосовують у лазнях і саунах. Тож розповімо трохи докладніше про цілющі властивості деяких рослин.

Евкаліптове дерево по праву називають “деревом життя”. Люди давно помітили, що біля евкаліптових дерев легко дихається. Крім того, деревина їхня не гниє, у ній ніколи не заводяться жучки-дровоїди, вона міцніша за дуб і чорне горіхове дерево. Особливо корисне листя евкаліпта, що містить понад 40 компонентів ефірних олій, які мають бактерицидні властивості. Цинеол, який отримують із листя евкаліпта, вбиває збудників дизентерії, дифтерії, черевного тифу та інші хвороботворні бактерії. Відвар із листя евкаліпта використовують для промивання ран, полоскання горла, під час лікування багатьох шкірних захворювань.

М’ята також застосовується в народній медицині дуже давно. Нашими пращурами було помічено, що м’ята піднімає настрій, покращує самопочуття. Вона по праву називається “королевою” ароматів серед пряних трав. Її застосовують у разі шкірних захворювань, косметичних процедур. Однак людям зі зниженим тиском слід з обережністю застосовувати склади, що містять м’яту.

Липа, яку називають також медовим деревом, незамінна під час банних процедур. Встановлено, що речовини, які містяться в липовому цвіті, крім інших лікувальних властивостей, стимулюють потові залози. Кажуть, царі користувалися тільки липовою лазнею.

Чебрець (настій) лікує кашель і хвороби горла, входить до складу ліків для лікування бронхіальної астми.

Материнка. Її запашний запах визнаний багатьма любителями лазні. Усі клітинки квітів материнки буквально “набиті” ефірними оліями. Ще за старих часів дітей мили у відварі материнки, а чай з материнкою “виправляє поганий настрій”.

Ми додаємо в банні склади ще й звіробій, шавлію, ялівець, ромашку, оман та інші цілющі трави.

Це, сподіваємося, надає нашим відвідувачам додаткового заряду бадьорості та здоров’я.